Всего материалов в каталоге: 11
Показано материалов: 1-10 |
Страницы: 1 2 » |
|
От всего сердца поздравляем Вас с таким замечательным праздником! |
Список реальних професій з Класифікатора професій Украјни ДК-003-95 (с комментариями)
(від Андрія Панасюка, ака P@n@s)
Агроном аэродрома (нa хpeнa??)
Аппаратчик мокрой классификации (мокрушник, значит...)
Аппаратчик по насасыванию диафрагм (насосется, бывало, диафрагм, и на боковую...)
Аппаратчик шаровых мельниц (курили, точно курили!)
Сміятися далі>>
Статті |
Переглядів: 428 |
Додав: jull_v |
Дата: 02.04.2009
|
|
Гарненька студенська творчість, правда чомусь на російському тільки перло 
Вірші |
Переглядів: 312 |
Додав: P@n@s |
Дата: 23.03.2009
|
|
|
Чудеса перекладу
Статті |
Переглядів: 340 |
Додав: P@n@s |
Дата: 23.03.2009
|
|
Буває мить якогось потрясіння,
Побачиш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмарка, сіра і осіння
Пропише раптом барви золоті.
Стоїш, як стогін, під склепінням казки
Душа прозріє Всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.
І до віків благенька приналежність
Переростає в сяйво голубе.
Прямим проваллям пам'яті в Безмежність
Уже аж звідти згадуєш себе.
Ліна Костенко. |
ProVokator 
"я настільки мовчу, що зриваюсь на крик.
встановити зв’язок, проковтнути язик.
зупинившися, з жахом намацати стіну.
як завжди, я поставила все.
як завжди, все пропало.
ну що ж – піднімайся, іди
і плати свою ціну.
втім, це слабкість – а слабкість пасує не всім.
і земля, що кружляє навколо осі,
не зупиниться, скільки її не гамсель кулаками.
тож не варто аж надто молитись на дим
чи на пам’ять. збираймо пожитки, ходім:
кожен з нас – за своїми зірками.
слів бракує. лишились одні цигарки.
я ще буду півночі латати дірки
на своїй усезнаючій, всепам’ятаючій шкірі.
кожен подих – поріз, кожен дотик – це шрам,
але навіть у цій хірургії всім нам
ще воздасться – залежно від нашої віри.
тож я вірю: у справжність імен і знамень.
через силу я вірю у завтрашній день,
в те, що коло – не коло, а дещо подібне спіралі.
в те, що кожен кінець – ще не зовсім кінець,
що у жилах штовхається кров – не свинець.
в те, що всі ми живі – хоч би скільки разів завмирали.
тільки тут моя віра – блазнівський ковпак.
і дзеркала сміються, що все це не так.
і у роті – цей смак: ні, не райських троянд, а ...
та хоча й не спрацьовує Пісня Пісень
в наші дні, все одно – я б віддала усе" (І.Ш.)
за всі «ДА» у Арт-Шоу, але не всі «ПРОТИ»...
|
Арт-група «Шоу на трубі»
Дочірньої компанії «Укртрансгаз»
Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
Керівник та режисер групи – Юлія Вербенко
Звукорежисер – Олександр Дубас
Адміністратор – Ірина Золотарьова
Сценічне освітлення – Петро Щерба
Аранжування – Євген Кацамай
Учасники:
Наталія Стрекаловська
Наталія Бортник
Леся Вачевська
Лідія Горобцова
Ольга Семенко
Ірина Єрьоменко
Олексій Луданик
Роман Садовський
Ігор Прищепо
Віталій Талпаш
Ярослав Яресько
Михайло Ющенко
Рік заснування – 2000.
Напрям діяльності – театралізоване дійство з поєднанням вокального, декламаційного, інструментального та хореографічного мистецтва.
Арт-група «Шоу на трубі» – лауреат п’яти фестивалів-конкурсів художньої самодіяльної творчості працівників ДК «Укртрансгаз». |
Як сказати, що ти – найкраща,
Коли не хочеш почути?
До вiкна височенної башти
Як менi дострибнути?
Взагалi, чи є те вiконце?
Бо ж ти – кришталева друза?
Чиє зневажливе твоє сонце
Затьмарило геть i музу
Легку, розпатлану, веселкову –
За грати тi кришталевi?
Яке потрiбно найлiпше слово,
Щоб втрапити в твої дверi?
То, мабуть, я, отаке ледащо,
Не вмiю знайти дороги…
Бо ти – чарiвна i ти – найкраща!
І все це в тобi – од Бога.
Йенн
http://www.termitnik.dp.ua/poem/121910/
Вірші |
Переглядів: 334 |
Додав: jull_v |
Дата: 11.01.2009
|
|
| |
 |
|
Хмари, вiтер,
Спадають менi на волосся
та додолу прямують
яскравi краплини... Мара!
Твої спiвчуття...
Мiй намрiяний хлопчику,
досить!
Для твоїх спiвчуттiв
я, напевно, занадто стара.
Якiр: брила, ланцюг...
Все це - я.
То, гадаю,
що не варто тобi
зупиняти при мене розбiг.
Вiдлiтай.
Я надвечiр тебе зачекаю.
Мо, ланцюг пiдїржавiє...
...клятий ланцюг...
|
Вірші |
Переглядів: 395 |
Додав: jull_v |
Дата: 11.01.2009
|
|
| |
|
Моя подруга Наташка – инопланетянка. И если ею заинтересуются ученые, им, возможно, удастся открыть способ параллельных перемещений.
Видимо, в роддоме находилась точка пересечения миров, и мою подругу Наташку просто перепутали. Выхватили из пара-мира и отнесли родителям.
И теперь я дружу с аномалией.
Моя подруга Наташка пользуется выгодой своей двумировой природы с виртуозной легкостью! Недостающее время, например, она выхватывает из того – другого – мира. За пятнадцать минут ей удается сделать столько всего, сколько мне не снилось натворить и за день! Я ее секрет давно разгадала: для моей подруги время прерывно в любой момент. Это здесь – у нас – проходит пятнадцать минут! А в ее мире…
Потому выссказывается она так: первое слово, пятое, тринадцатое и сорок четвертое. Остальное транслируется мыслеволнами. Простейший пример обычной Наташкиной фразы. Попробуйте угадать, о ком это: «Помните радистку Кэт из передачи «д'Артаньян и три поросенка»? Угадали? Вот то-то! Но и в этом мне с подругой повезло – я оказалась отличным мыслеуловителем.
Моя подруга Наташка может ворваться утром в кабинет и вместо «здрассьте» заорать на меня с порога: «Так вот! Ты меня не отговоришь! Понятно?!!!» Конечно, понятно. Чего ж тут непонятного? Опять она полночи со мной разговаривала. А поскольку я постоянно являюсь ее оппонентом в житейских спорах, я ее активно убеждала не делать того, что она решила со мной обсудить… Бррр! У самой от пояснений голова кругом идет! А Вы что-нибудь поняли? Вряд ли! Когда дело касается моей подруги Наташки, легкости в понимании даже не ждите!!!
А еще моя подруга Наташка ничего не делает наполовину. …впрочем, и на сто процентов тоже. Минимум на сто пятьдесят. Будь это работа, сочувствие или блуждание по порносайтам. Когда она выныривает из эротического рассказа на ПРОЗАру чтобы хрипловатым придушенным полушепотом ответить на телефонный звонок: «ал-лоу», - в девяти случаях из десяти абонент кладет трубку. Причем я очень ярко представляю себе эти девять мужских лиц в поту, ужасе и надежде: надо же! Так удачно ошибиться номером: попасть в секс по телефону и получить от одного слова заряд на весь день! И только десятое лицо растерянно-женское, лепечущее по нисходящей: «Извините! Можно позвать к телефону…» Ну, зовут, обычно, меня. И надо слышать, как моя подруга Наташка бодро офисным голосом отвечает: «Может, я могу Вам чем-то помочь?» Занавес! Валерьянку в студию!
Ну а каждый час она «делает губы». О! Слабонервных прошу удалиться! Ибо этот процесс может свести с ума! Он объявляется заранее (Кто еще не спрятался – я не виновата!). Из сумочки извлекается от пяти до пятнадцати предметов. Соблазнительно движутся плечи, изгибается спина и выставляется вверх идеальная грудь. (Дыхание у присутствующих учащается, срочная работа сдвигается на край стола…) На этом подготовка закончена. Глядя в малюсенькое зеркальце, в котором даже одну губу трудно разглядеть целиком, моя подруга Наташка начинает творить. Если бы это мог увидеть мастер цвета Ван Гог! Не меньше вдохновения вкладывал в свои картины великий Леонардо! Через пять минут шедевр доступен для обозрения и восхищения и готов слать воздушные поцелуи…
А еще моя подруга Наташка может перегрызть горло. Не потому, что так принято в том – другом – мире. А потому, что люди, окружающие ее, нуждаются в защите. …Правда, они могут в защите не нуждаться, но… это уже проблемы обидчиков. Значит, получат вдвойне!
…И не важно, сколько раз судьба тюкала ее в макушку разными тяжелыми предметами… Она «делает губы», улыбается и сохраняет удивительное – трогательно-наивное – отношение к жизни.
Потому что она – инопланетянка, моя подруга Наташка.
*** моей подруге по-поводу n-летнего юбилея.
© Copyright: Йенн, 2004
Свидетельство о публикации №2402110017
|
Проза |
Переглядів: 433 |
Додав: jull_v |
Дата: 11.01.2009
|
|
|
|
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
