Як сказати, що ти – найкраща,
Коли не хочеш почути?
До вiкна височенної башти
Як менi дострибнути?
Взагалi, чи є те вiконце?
Бо ж ти – кришталева друза?
Чиє зневажливе твоє сонце
Затьмарило геть i музу
Легку, розпатлану, веселкову –
За грати тi кришталевi?
Яке потрiбно найлiпше слово,
Щоб втрапити в твої дверi?
То, мабуть, я, отаке ледащо,
Не вмiю знайти дороги…
Бо ти – чарiвна i ти – найкраща!
І все це в тобi – од Бога.
Йенн
http://www.termitnik.dp.ua/poem/121910/
| 
