Сію вію посіваю...
в рік ЗМІЇ я Вам бажаю:
щастя. радості . лобові ,
гроші різно кольорові,
Євро, гривні та зелені ,
щоби рвалися КИШЕНІ ,
І КОХАННЯчко бурлило,
ніби джерелло..
світле, читсте та прозоре,
і смачне також було,
ну а З САМОГО СРАННЯ ))))
ПОСМІШКА ТАКА БУЛА :)

А на душі було так душно
І так хотілося дощу,
І так набридло слово “мужність”
Аж до плачу.

І так чомусь хотілось грому.
Чи навіть двох потужних злив.
В житті вся складність лише в тому,
Що часто не знаходим слів.

Або знаходимо невірні.
Або ідемо не до тих.
Реальність душить непомірно
Якби дощу…
То він би зміг!
Омив, очистив, обнадіяв.
Банальна правда всіх жінок,
Що навіть чорні довгі вії
Не прикривають всіх думок,

І те, що на душі так душно.
Хотілось грому, сильних злив.
Чекати – це є дуже мужньо.
Якби лиш дощ це оцінив…

У багатьох дівчат у житті є такий хлопець. Спілкуючись з ним відчуваєш, що він – просто справжній скарб :).
Проте він – твій друг. І, можливо, навіть йому б хотілося бути в іншій іпостасі поряд з тобою…
Але ж серцю не накажеш.
Тому щоразу спілкуючись з ним, ти розумієш, що він буде щастям :). Але не твоїм.

Вона подивиться в твої
Ледь карі очі.
І зрозуміє, що без них
Уже ніяк.
Вам зорі щастя сизокриле напророчать
Ти присмак губ її
Відчуєш на вустах…

І так ви підете удвох
Рука об руку.
Ти їй себе всього навік даси.

Я знаю.
Ти їй будеш вірним другом
Бо ти умієш зводити мости.
Умієш дарувати миті свята.
Ти можеш рятувати уночі,
Коли потрібні лиш слова розради,
А світ весь телефони відключив.

Крім тебе.
Ти берешся враз нізвідки.
І віддаєш тепло останніх крихт.
Ти будеш щастям їй.
Точніше – будеш світлом
А може навіть
Створиш власний світ.

Бо ти це можеш.
Я в це серцем вірю.
Тим дружнім серцем,
Що підтримає не раз.
Ти будеш щастям їй
Ясним і сизокрилим
І знай, що я радітиму за вас…

Так хочеться бути слабкою.
Хоча б на якусь лише мить…
І знати, що поруч з тобою
Є той, хто тебе захистить.

Від сліз. І від слів нехороших.
Сховатись за мужнє плече.
Є дещо цінніше за гроші -
Це погляд коханих очей.

Так хочеться бути слабкою.
Відчути обіймів тепло,
Щоб хтось ніжно гладив рукою,
Мов ангел зігрів під крилом…

І хочеться бути чиєюсь…
Коханою.

Навіть без слів,
Щоб кожен твій подих і погляд
Хтось серцем своїм зрозумів…

За моїми спостереженнями жіноче щастя 8 Березня вимірюється букетами, поцілунками і смс-ками :).

Дехто жіноче щастя сьогодні вимірює літрами (парфумів) і кілограмами (цукерок).

Окремі романтичні екземплярки вимірюють жіноче щастя на 8 Березня дзвінками і листівками, більш меркантильні – штуками (на жаль, якщо у дівчини в житті такий вимір щастя, вона його не змінює спеціально до свята)…

Але є ще деякі особи, які вимірюють жіноче щастя посмішками :).

Посмішками тих, хто поряд і своїми власними.
А знаєте чому? Бо від них тепло стає :).

Тому бажаю кожній Леді у день 8 Березня виміряти щастя у її власному вимірі; не забуваючи про посмішки і тепло від них.
І тоді навіть сніг за вікном почне розтавати :)!

В сокращенном виде катит, как подводка к Гумореске?

Кажіть, що любите.
І не мовчіть про щире.
Про те, що гріє ізсередини в душі.

Не треба мовчки…
Бо, хто любить до безміри,
Не потребує ні сонетів, ні віршів.

Лиш ті слова, навіки заповітні.
І те, від чого яскравіша навкруги.

Кажіть, що любите.
Адже думок наших не видно
Для тих, хто справді серцю дорогий
Не пошкодуйте, не змовчіть,
Бо не пробачать
На небі те,
Що на землі в нас не збулось.

Адже слова у нас в житті багато значать.
Просто в цю мить
Скажіть, що любите когось…

Воістину це так: в усі віки,
В усі часи, з початку світу-сонця
Попереду ішли чоловіки –
Захисники відважні, оборонці.
Йшли на війну, ішли орати лан,
Варити сталь чи зводити оселю,
Додали шторм, і спеку, й ураган,
І сина підкидали аж до стелі.
Біді назустріч свій робили крок,
І небо шматували літаками,
І обіймали ввечері жінок
Кремезними і дужими руками.
Відтак в усі часи, в усі віки,
(І буде світ повік на цім стояти),
“За мужем” бути мріяли жінки,
Із чоловіком долю поєднати.
Хай не зів’яне щирість цих рядків,
Вони любов’ю нашою зігріті, -
Наш тост – за дорогих чоловіків,
Що задля нас живуть на цьому світі!

Але мене пре!

Убрать "ТОСТ" и связать с 23-м февраля (умовно)!